Old Boy

Одного разу мені сказали, що артхаузне кіно не треба розуміти, його треба сприймати як воно є. Сьогодні я зрозуміла, що в фільмах з гріфом АН є один секрет: ви можете побачити і зрозуміти те, що захочете самі, підсвідомо.

Стрічку "Олдбой" (Пак Чхан Ука) називають культовим фільмом про жагу помсти. Називають вишуканим триллером, називають детективом, називають містикою і саспенсом. Насправді ж загнати в рамки жанру фільм, в якому по-азійськи брутально люди живуть своїм життям - неможливо.

Це фільм про життя. Життя з усіма його гріхами, пороками, болем, втратою, самотністю, щастям, коханням і бійками. У кого з вас не було в житті цього? Отож бо й воно, що по суті кожна людина щось втрачає і щось знаходить, мучається і радіє.

Де межа за якою щастя стає болем?Для мене цей фільм не став ані триллером, ані детективом. Нажаль, я перестала бути здивованим глядачем. Я майже завжди вгадую найголовінше. Так було і цього разу. Нажаль. Проте, є нюанси, які хочеться цитувати. Як наприклад це:"Мы с ней все понимали, но любили друг друга. А вы двое сможете так?" Це сильне кіно, неймовірна картинка + абсолютно прекрасна музика Вівальді. Обов"язкове до перегляду.

Ще цитати:

• "И песок и скальная порода -  все погружается в воду."

• "Смейся и весь мир будет смеяться вместе с тобой. Плачь и ты будешь плакать в одиночестве."

• "Когда я проснулся, я понял, что меня подстригли. Прическа мне совсем не нравилась. И комната была убрана. Заботливые сволочи."
• "Телевиденье - это и часы, и календарь. И школа и дом. И церковь, и друг, и возлюбленная."